Що таке лексична помилка

     

        Про лексичну помилку учні знають дуже небагато. До того ж школярі не завжди спілкуються українською літературною мовою, часто використовуючи у власному мовленні суржик, росіянізми, просторіччя. Усе зазначене може бути лексичною помилкою. Наприклад: приймати участь замість брати участь чи: У моєї бабусі в огороді ростуть усякі овочі.
       Разом з тим, натренувавшись бачити такого типу недогляди, учні забувають про тавтологію й плеоназми, які також засмічують літературне мовлення, призводячи до лексичних помилок.
Ось декілька прикладів із учнівських робіт: Сьогодні я доробила свою роботу. Цю казку колись розказувала мені бабуся. Суспільство не може мати спільні погляди. До нас приїхали родичі, дідусь та бабуся.
          Тавтологія - це невиправданий повтор однакових чи однокореневих слів в одному або суміжних реченнях. А плеоназм - це дублювання семантики у двох суміжних словах: усім відомий приклад про пам"ятний сувенір.
         Часто в учнівських зошитах можемо натрапити на вживання слів у невластивому для цього контексту значенні, як-от: Я думаю, що він учинив вірно (натомість треба вжити  слово "правильно"). Або: У цьому тексті зустрічається багато метафор (замість знаходимо, натрапляємо).
      До лексичних помилок належить і порушення сполучуваності слів, наприклад: Він одержить освіту психолога. Або: Ми вирішили цю складну проблему. (Одержують кошти, а освіту здобувають; вирішити - з рос. "порешать", а проблему розв"язують).
        Як уникати такого типу помилок? По-перше, варто уважніше ставитися до того, що пишете, щоразу перечитувати текст на предмет неумісних повторів. Гарним, на наш погляд, моментом роботи над лексичними помилками може бути укладання власного словника помилок, на зразок "НЕПРАВИЛЬНО - ПРАВИЛЬНО".
        Якщо ви будете уважними до власних текстів, то не припускатиметеся лексичних помилок!